Гордість Лука-Мелешківської загальноосвітньої школи — Тишківська Алла Дмитрівна.

Дівчині вдається поєднувати навчання, різноманітні олімпіади та поетичну творчість.

Низький уклін:

Батькам Алли, Ользі Василівні та Дмитру Миколайовичу — за донечку.

Першій вчительці — Добровольській Жанні Леонтіївні — з кожною літерою, з кожною цифрою, з кожним словом закладала, так званий, «фундамент».

Вчителям старших класів — завдяки яким, Алла удосконалювала свої знання.

За 2018 та 2019 навчальний рік Тишківська Алла здобула перемоги у предметних олімпіадах:

Правознавство — 2 місце у ІІІ етапі,

вчитель Прибега Світлана Миколаївна;

Російська мова — 2 місце у ІІІ етапі,

вчитель — Петренко Алла Василівна;

Історія, вчитель Прибега Світлана Миколаївна;

Географія, вчитель — Базалицька Людмила Павлівна.

Конкурс знавців української мови «Імені Петра Яцика» — почесне 2 місце у ІІІ етапі, вчитель — Дерев’янко Світлана Іванівна.

«Я — Тишківська Алла, мені 17.

Я завершую навчання у 11 класі, складно повірити, що тепер більше не буде ні шкільного дзвоника на перерву, ні десятків олімпіад. Хтось із моїх однокласників радіє, а хтось навпаки — сумує. Маючи нагоду, хочу подякувати всім, хто допомогав мені, звичайно ж вчителям, які до вечора готували до численних олімпіад і батькам, які завжди підтримували, а також однокласникам, які зробили моє шкільне життя незабутнім.

А ще хочу подякувати тим, завдяки кому я можу сьогодні бути випускницею, завдяки кому можу без страху повертатися додому, я, хочу сказати спасибі нашим захисникам, які і вдень і вночі турбуються про мирне небо над нами. Я хотіла б присвятити їм ці рядки :

Сьогодні непростий для України час,

Але герої захищають нас.

Солдати АТО – саме вони

України-неньки справжні сини,

Ризикують життям і вмирають,

Але зброї не покидають.

За Україну, за волю, за славу

Гинуть безстрашно в воєнній облаві.

Їх подвиг навіки живі збережуть,

Бо я не забуду і ти не забудь.

Ніхто і ніщо не поверне життя,

Покладене ними за майбуття.

Звичайно, сидіти вдома — то краще,

Країну залишивши напризволяще,

Попиваючи каву біля каміна,

А не в мокрім окопі під вибухи міни.

Але як же ми жити зможем отак,

Коли сам за себе і більше ніяк.

Чи зможеш ти глянути людям у вічі,

Які у АТО були покалічені?

На захист Вітчизни, за землю рідненьку

Вони йшли у бій, за Україну- неньку,

То ж в душах у нас нехай спів залунає

І разом ми скажем: народе, вставай!»

Дорога наша Перлинка!

Вітаємо тебе із закінченням школи!

Завжди сміливо йди вперед, до своїх бажань і цілей.