Діти — це маленькі люди, які потребують турботи, уваги та поваги. Вони не завжди можуть постояти за себе та відстояти себе…тим більше, розмовляти “на рівних” з чужими мамами, тітками, бабусями!

Не подобається поведінка чужої дитини — це не привід дати їй ляпаса!

  1. Спілкування з чужими дітьми не має відбуватися у тоні, звичному для вас у повсякденному житті.
  2. Якщо обставини, що склалися, змушують зробити дитині зауваження або щось з’ясувати, діяти треба виключно через батьків або педагогів.
  3. Не варто взагалі звертатися до чужої дитини, коли не потрібне екстрене втручання дорослих.
  4. Коли поряд немає інших дорослих, пояснюйте чужій дитині, що вона не права, але ввічливо.
  5. Категорично неприпустимі агресія, крики, хамство, образи і тим більше заподіяння шкоди дитині та будь-які фізичні дії взагалі.
  6. Завжди ставте себе на місце батьків цієї дитини та подумайте, чи хотіли би ви, щоб на вашу дитину гримала стороння людина та які правові наслідки це може мати для вас.

Дорослий — це не той, хто образить, а той, хто допоможе!