Сьогодні свій 95-ти річний ювілей святкує жителька села Лука-Мелешківська, Кравець Марія Михайлівна.

«Народилася 5 травня 1926 р. Дуже рано залишилася круглою сиротою. Коли мені було 6 років, померли від голоду та тифу матір, батько, братик Василь і сестричка Настуня. Важким було сирітське життя на чужих людях. «Добрі» люди забрали хату та батьківське господарство. Поневірялася серед чужих людей, виживала як могла. За шматочок хліба та лушпиння від картоплі пасла людям худобу та бавила їхніх дітей.

У 8 років пішла до школи. Закінчила 7 класів. На випускному почалася війна. Після семи класів хотіли забрати в Німеччину. Сільський староста Муренький Тімоха пожалів як сироту і випросив у німців, щоб залишилася в Україні. Під час війни працювала у Стрижавському кар’єрі, та в Луці  на різних важких роботах під нагайкою німця. Після війни працювала в Сутисці на аеродромі та на залізничній дорозі, яка була зруйнована під час війни.

Прожила дуже важке життя: зазнала і холод, і голод, і поневіряння. Пережила два голодомори, Велику вітчизняну війну, перебудову.

З 1945 року працювала в колгоспі, а потім в радгоспі.

Рано залишилася вдовою з трьома малолітніми дітьми. Дуже важко працювала все своє життя в колгоспі, в ланці. Одна ростила, виховувала, вчила дітей.

У 1992 р. пережила велику втрату старшого онука Олега, який загинув у 21 рік в Космічній академії ім. Можайського.

Є інвалідом другої групи й учасником Великої Вітчизняної війни

На теперішній час маю 2-х дочок, сина, невістку, трьох онуків та двох правнуків.

Стала старенькою, кволою, немічною та хворою.

Але дякую Богові за прожиті роки і всім людям бажаю гарної долі, мирного неба та позбутися такої біди як коронавірус.»

Шановна Марія Михайлівно!

Вітаємо Вас з ювілеєм!

Бажаємо, щоб здоров’я не підводило, життєлюбність і оптимізм ніколи не припинялися, а близькі люди радували своєю турботою та увагою. Нехай кожен день дарує радість і позитивні емоції, адже це і є запорука довголіття.